УДК 358.422-048.35
ПІДЧИБІЙ Л.В., військовий льотчик-винищувач, підполковник резерву
ЗАХИСНИЙ ШОЛОМ ЛЬОТЧИКА ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ
Розглядається модернізація захисних шоломів
ЗШ-3, ЗШ-5, ЗШ-7 з виведенням інтегрованої
інформації від бортових пілотажно-навігаційних
приладів, оптичних прицілів, СПО, БРЛС, КОЛС
прямо перед очима льотчика
Ключові слова: ЗШ-3, ЗШ-5, ЗШ-7, захисний шолом, інтегровна інформація
Зведені дані ІАЦ РНБО на 17:00 – 23 липня 2014 року: «Сьогодні в районі селища Дмитрівка 4 штурмовики СУ-25 надавали вогневу підтримку підрозділам Збройних Сил України, які мужньо тримають позиції на кордоні нашої держави. Після успішного виконання завдання українськими льотчиками, їх було обстріляно з зенітно-ракетних комплексів потужної дії. Незважаючи на протиракетні маневри та відстріл теплових пасток, два наших літаки на висоті 5200 метрів було підбито. За попередньою інформацією, запуск ракет був здійснений з території Російської Федерації» [1].
З інформації видно, що це був ЗРК ЗРК «Бук», чи С-300, чи «Тор» [2] («потужної дії»): відстань від можливого місця пуску ракет, з урахуванням відстані до державного кордону України, складає кілька десятків кілометрів, ГСН ракети радіолокаційного типу. Погода в районі цілі хороша: до +27 С, невелика хмарність середнього ярусу, прозорість атмосфери понад 10 км. Ланка штурмовиків, після виконання бойового завдання й крайнього заходу на ціль, ще не набрала висоту безпечного ешелону, як візуально були помічені ракети, тому стала виконувати протиракетний маневр та застосовувати теплові пастки. Звідси й постає проблема дослідження: несвоєчасне врахування та не правильність інтерпретації льотчиками інформації від одного з датчиків – СПО-15 у складних умовах бойової роботи. СПО-15 у таких умовах показує, що РЛС ЗРК перейшла з режиму огляду в режим підсвічування цілі.
Це дослідження актуальне ще й тим, що переважна більшість наших літаків тактичної авіації одномісні. І лише Су-24 двомісний, що полегшує виявлення пусків ракет по літаку: «При виконанні завдання були випадки застосування по літаках декількох керованих ракет одночасно, так по літаку Су-24МР було здійснено 4 пуски ПЗРК (пуски були помічені по встановлених на літаку дзеркалах заднього виду), при цьому 3 ракети перенацілились на ЛТЦ, 4-та влучила в літак» [2].
Тому тут хочу підкреслити зв'язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями модернізації застарілого парку літаків ВПС ЗСУ, інтеграції бортових систем, за для підвищення бойових можливостей бойових літаків [3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій показує, що питання оброблення льотчиком різноманітної інформації від бортових датчиків, її інтерпретація та подальша можливість генерування на її основі правильних дій, є сьогодні одним із найважливіших завдань застосування бойової авіації. В цю тему вкладаються значні кошти й зусилля. Так, наприклад, міністерство оборони США продовжує вдосконалювати роботу нашоломної системи відображення інформації пілота F-35 HMDS (Helmet Mounted Display System). Шолом оснащено бінокулярною системою зору з широким оглядом, вбудованим приладом нічного бачення, високоточною системою відстеження положення голови льотчика, пристроєм генерації зображення для проектування на мініатюрний екран. З метою здійснення концепції кругового огляду зображення на нашоломний дисплей пілота передається з шести інфрачервоних камер, розташованих по периметру винищувача. Спеціальні датчики визначають поворот голови пілота й відповідно зміщують картинку на нашоломному дисплеї, завдяки чому льотчик отримує можливість побачити, що відбувається, наприклад, під або за літаком. Система HMDS в денних і нічних умовах виводить символи пілотажно-навігаційного обладнання, що полегшує пілотові розуміння просторової обстановки. Тактична інформація надається у вигляді планової проекції з використанням символіки, що інтуїтивно сприймається й кольорів. Крім того, позначаються зони ураження ЗРК ППО (змінюються залежно від висоти польоту, ракурсу підходу тощо) для того, щоб льотчик міг планувати свій маршрут до цілі й оминати їх. [4]
Роботи по такому інтегрованому способу інформування льотчика проводяться і для винищувачів «Grippen», «Rafale», «Typhoon», Т-50.
Тому тут я хочу виділити невирішені раніше частини загальної проблеми, котрій присвячується означена стаття, а саме: чи можна вивести всю важливу інформацію на сам захисний шолом льотчиків українських тактичних літаків?
Я вважаю, що таке технічне рішення можливе, притому за ціною значно дешевшою за захисний шолом льотчика F-35.
Таке технічне рішення може базуватися на вже готових та перевірених раніше технічних рішеннях, що вже довели свою працездатність. Наприклад окуляри Google Glass 3.0: згенероване зображення тут проектується в безкінечність прямо на скельця вбудованими в дужки міні-проекторами. Таке чи подібне технічне рішення можна втілити в модернізованих ЗШ-3, ЗШ-5, ЗШ-7. Можна оцінити й вартість: окуляри Google Glass 3.0 коштують 1.500$ а захисний шолом льотчика F-35 400.000$.
Друга частина цього питання полягає в тому, що саме і як формувати в зображеннях, що будуть транслюватися в ЗШ? Відповідь очевидна: в ЗШ льотчика тактичної авіації має транслюватися інтегроване зображення від (для МиГ-29) пілотажно-навігаційних приладів, БРЛС, КОЛС, СПО-15, інформація про ціль, в районі цілі, повітряна обстановка як з датчиків літака, так і передана з землі тощо. Ця частина проблеми вимагає створення системи простих символів, щоб не захаращувати картинку. Така просторова графіка застосовується в комп'ютерних іграх. Українська ІТ-індустрія цілком спроможна у короткі строки видати такий програмний продукт.
Ще мій льотчик-інструктор свого часу казав: «Вимкни ти це СПО. Воно весь час пищить і блимає. Лише відволікає!». СПО є одним із найбільш недооцінених датчиків. У мирних умовах про нього майже не згадується в програмах бойової підготовки. Інформацію з нього зчитувати важко, треба мати певні навички й практику, щоб розуміти, що ж тут показується.
А тепер давайте розглянемо гіпотетичний варіант, якби льотчики наших штурмовиків мали такі модернізовані ЗШ. Десь після крайнього заходу на ціль у наборі висоти, кожен з льотчиків ланки побачив би візуальний сигнал, що згенерований прямо перед очима модернізованим ЗШ, про напрямок максимальної ступіні загрози літаку (звісно, що у відповідних символах): працює РЛС ЗРК в режимі підсвічування цілі, отже ракети вже летять і з кожною секундою наближаються дедалі ближче. Командир ланки, отримавши сигнал про максимальну ступінь загрози, подає команду на виконання протиракетного маневру та відстріл ППР-50-17 із застосуванням контейнерів РЕБ [5] і далі відповідно до плану польоту. Можна надіятися на благополучне завершення польоту, адже ланка тепер має фору в часі приблизно в 30-40 сек.
Головним висновком цього дослідження є те, що інтегрована й правильно подана інформація дозволяє вчасно приймати грамотні тактичні рішення й зберігати життя льотчиків, бойової техніки.
Точно розраховані точкові модернізації дозволяють у короткі строки значно підвищити потенціал бойової авіації Збройних Сил України.
ЛІТЕРАТУРА
1. http://mediarnbo.org/2014/07/23/zvedeni-dani-iats-rnbo-na-17-00-23-lipnya/
2. П.Є. Скоренький П.Є., Аналіз стану систем захисту літальних апаратів Повітряних Сил Збройних Сил України, Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, Вінниця
3. ВОЛИНЕЦЬ В.Л., ЦЕЛІЩЕВ І.Ю., МАМОНОВА Н.Л., Концептуальний
підхід до інтегрування системи оборони та управління озброєнням літального апарату.- К: ДНДІА. - 2015. Збірник наукових праць, вип. 11(18). - С.11.
4. Зарубежное военное обозрение №5 2011 С. 66-68
5. Ярош С.П., Аналіз характеристик сучасних засобів радіоелектронної боротьби авіаційного базування, Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Харків
Немає коментарів:
Дописати коментар