Під час Другої світової війни серійно виготовляли крилату ракету, літак-снаряд за тогочасною термінологією, ФАУ-1:
Жодного серійного пілотованого літака з пульсуючим повітряно-реактивним двигуном ПуПРД так і не було виготовлено через проблеми двигуна:
- низька висотність
- неможливо змінювати тягу
- надмірні акустичні й вібраційні навантаження на конструкцію літака.
Але до стадії льотних випробувань дійшли два з них: Фізілер "Рейхенберг" (пілотований варіант літака-снаряда "ФАУ-1")
http://www.airwar.ru/enc/aww2/fi103.html
 |
| Додати заголовок |
і "Мессершмітт" Me 328
http://www.airwar.ru/enc/bww2/me328.html
Що Fi.103 Reichenberg, що Ме-328 страждали від значних вібрацій властивих ПуПРД Argus As-014
http://www.aardvark.co.nz/pjet/argusv1.shtml
Значні вібрації, що руйнували конструкцію літаків - єдина причина невдач. ПуПРД Argus As-014 кріпили зверху конструкції літаків, з боків, під крилами. Випробовувальні польоти показали, що ці місця є невдалими.
Звідси напрошується висновок: одним із вдалих місць для кріплення ПуПРД на борту пілотованого літака є за його хвостом на потужних амортизаторах. Літак має бути спеціально спроектованим так, щоб точно на одній конструкційній лінії була тяга двигуна , лінія жорсткості конструкції, основні маси літака, а сама конструкція, крім потужних амортизаторів, сприяла передачі тяги на конструкцію і додатково амортизувала ці значні вібрації. Крім того, двигунів має бути не один, а кілька в одному пакеті. Тоді вібрації у повздовжньому напрямку будуть взаємозгладжуватися.
Зрозуміло, що через ці значні вібрації і невдалий вибір місця кріплення всі перспективні проекти літаків з ПуПРД наперед були приречені на невдачу:
Тому ось приклад гіпотетичної модернізації пілотованого літака Bf-109 для польотів з ПуПРД Argus As-014:
Зрозуміло, що конструкція Bf-109 при цьому потребує глибокої модернізації й перекомпонування. Крім того варто з'ясувати, чи може ПуПРД Argus As-014 стабільно працювати в турбулентному потоці за фюзеляжем винищувача.