понеділок, 8 жовтня 2018 р.

Українська атомна бомба

Українська атомна бомба

Добрим словом і атомною бомбою якось легше звільняти окуповані землі ніж просто добрим словом...



    Авіаційна бомба особливо великої потужності, далі АБОВП, є актуальною при звільненні української землі від окупантів і при подальшому розгрому військової потуги окупантів. Актуальність теми цієї статті посилюється ще й тим, що Україна, з відмовою від атомної зброї й засобів її доставки, позбулася вагомого аргументу стримування потенційних агресорів. Авіаційна бомба особливо великої потужності є на озброєнні багатьох країн. Такі бомби створюють методом збільшення ваги вибухівки: 3 тони, 6 тон, 9 тон тощо. Наприклад GBU-43/B США. Вага бомби становить 9,5 тон, з яких 8,4 припадає на вибухову речовину австралійського виробництва H-6 — суміш гексогену, тротилу й алюмінієвого порошку — яка потужніша за тротил у 1,35 рази. Сила вибуху становить 11 тонн в тротиловому еквіваленті, радіус ураження — близько 140 метрів, часткові руйнування відбуваються на відстані до 1,5 км від епіцентру. [1]
    В такий спосіб 10 тонну бомбу створено й в Ірані. [2] В російській об'ємно-детонуючій авіаційній бомбі вага заряду складає 7100 кг. А ось тут вдалося досягти тротилового еквіваленту вибуху 44 тони. [3] Проте всі три авіабомби легко знищити в повітрі зенітно-ракетним комплексом. Вони вимагають бомбардувальників чи транспортних літаків для доставки й майже полігонних умов для бомбометання, що неприйнятно при звільненні тимчасово окупованої території Донецької й Луганської областей і Криму, які просто перенасичено засобами ППО окупантів.   
    З описаного вище зрозуміло, що збільшити потужність вибуху до рівня, який можна порівняти з атомною бомбою не вдається, адже створення ще потужнішої бомби з використанням ще потужнішої вибухівки, просто збільшує її вагу й розміри. Тому створити авіабомбу особливо великої потужності можливо лише завдяки новим фізичним принципам.
    Одним із таких нових фізичних принципів є застосування сили енергії надпровідникового накопичувача енергії. В одному з проектів французьких фахівців це гігантський кріостат-бублик діаметром 136 м, висотою понад 20 м, діаметром 17 м. Кріостат заповнюють рідким гелієм з азотним екраном. Кільце з надпровідника поміщують в мідну чи алюмінієву оболонку й посилюють міцними бандажами. В обмотці тече струм 140 кА (кілоампер), а щільність струму досягає гігантської величини 3 кА на 1 міліметр квадратний перетину обмотки. В такому гіганті може акумулюватися до 10 мільйонів мегаджоулів енергії.  Для порівняння: в першій атомній бомбі "Малюк" було 6*10^13 Дж.
    Завдяки надпровідникам другого покоління силове обладнання, створене на їх основі, може мати розміри в кілька разів менші, ніж аналогічне обладнання традиційного виконання при значно більшій потужності. Отже є можливості для мініатюризації такого надпровідникового накопичувача енергії, щоб вмістити його в габарити модернізованої 500 кг авіабомби типу ФАБ-500.
    Перевагою початку науково-дослідних робіт по цій темі є той факт, що модель такої бомби вже було підірвано в США, чим було доведено працездатність самого принципу.
    Така АБОВП вже може бути значно потужнішою ніж 500 кг тротилу. Проте є ще один спосіб збільшити її потужність: застосувати накопичену в ній величезну енергїю як ініціатор ланцюгової реакції злиття таких речовин як літій шість, дейтерій чи тритій.
d + t -----> 4He + n +17.588 МеВ
d + d -----> 3He + n + 3.27 МеВ
d + D -----> t + p + 4.03 МеВ
3He + d -----> 4He + p + 18.34 МеВ
6Li + nt + 4He + 4.78 МеВ
    Оптимальну речовину літій шість, дейтерій чи тритій може бути визначено під час попередніх розрахунків і полігонних випробовувань.
    Про поводження з кріогенними рідинами. Наприклад під час Другої світової війни так споряджалися авіабомби — суміш торфяного моху й деревного вугілля, набита в залізобетонний корпус бомби, прямо перед вильотом заливалася рідким киснем і зберігала вибухові властивості до 4 годин. [4] Нині є речовини, що є надпровідниками й при кімнатних температурах.
    Такий підхід до створення авіаційної бомби особливо великої потужності має низку відчутних переваг:
дотримано духу й букви Будапештського меморандуму
не підпадає під визначення атомної бомби.
дотримано режиму нерозповсюдження атомної зброї
застосовано лише перевірені технології
всі компоненти авіабомби українського виробництва
    Роботи варто організувати в два етапи:
Етап 1. Створення авіабомби на основі надпровідникового накопичувавча енергїї. Вона сама по собі вже буде надзвичайної потужності. Її вже можна брати на озброєння в очікуванні завершення етапу 2.
Етап 2. Досягнення термоядерної реакції як результату підриву надпровідникового накопичувача енергії. Завершення створення авіаційної бомби особливо великої потужності шляхом модернізації авіабомби прийнятої на озброєння після етапу 1.
    "Волонтери дали АТО все крім атомної бомби лише тому, що їх про це ще ніхто не попросив!" – цей поширений жарт в умовах України зовсім не є жартом, а лише питанням часу. Річ у тім, що запропоновані вище нові фізичні принципи є широко відомими в колі фізиків, просто людей з досить високим коефіцієнтом інтелекту, вищою освітою й ерудицією, котрими перенасичена Україна, якщо брати статистику випускників вишів. І для створення такого боєприпасу "волонтерами в гаражах", як на мене, потрібна певна кількість коштів, хорошого лабораторного обладнання й крихти везіння.
    "Подальший аналіз показав, що шахти колодязів були дуже глибокими, а самі колодязі часто розташовувалися в тих районах, які перебували на напрямках, що планувалися для ударів радянських військ по Західній Німеччині в разі війни, й це навело аналітиків на думку про те, що колодязі призначалися не для звичайних мін, а для спеціальних ядерних фугасів, і їхня мета полягала не в тому, щоб завдати шкоди радянським диверсійних підрозділам у місцях їх висадки, а зупинити (або принаймні затримати) наступаючі радянські війська в разі їх нападу на Західну Німеччину та інші країни Західної Європи, створивши на шляху їх наступу важкі перепони й зону радіоактивного зараження. Незабаром одна з резидентур ГРУ в Західній Німеччині отримала документальне підтвердження цієї версії. Можливість застосування противником підземних ядерних фугасів повністю зруйнувала всі радянські плани блискавичного захоплення країн Західної Європи". [5]
    Наведена вище цитата вказує на ще одну сферу застосування АБОВП у стратегічному плані оборони України від все тих же окупантів.
    Якщо технологію збирання високопотужного надпровідникового накопичувача енергії в РФ достатньо відпрацювали й спростили, то окупанти можуть приховано змонтувати такі пристрої у всіх українських містах і біля важливих об’єктів. Такі пристрої наш військові контррозвідники зможуть ідентифікувати лише по великому об’єму електроенергії, яку споживає якийсь непримітний об’єкт у стадії накопичення енергії. Після повної зарядки виявити його буде важко. Ще його можна буде виявити по громовідводу, якщо буде вирішено проблему одномоментного накопичення великої кількості енергії.
    АБОВП на кілька порядків дешевша, чистіша (повна відсутність радіоактивних відходів) порівняно з класичної атомною бомбою. Створена й прийнята на озброєння Повітряних Сил України АБОВП дозволить докорінно змінити баланс сил у Східній Європі, повною мірою відновити мілітарну потужність України до рівня перед атомним роззброєнням, допоможе білим українцям прогнати окупантів — жовтих росіян.

Немає коментарів:

Дописати коментар

HTML/JavaScript