Consulting


Аналітичний центр "Aeroabc" спеціалізується на наданні інформаційних і консалтингових послуг. Понад 10 років аналітичний центр систематично висвітлює питання політико-правової ситуації в Україні. А останні 5 років і питання оборонно-промислової політики, військово-технічного співробітництва, а також оборони й безпеки держави.
Нині "Aeroabc" продукує два інформаційні продукти:
- інформаційний блог https://aeroabc.blogspot.com/, де висвітлюються питання авіаційно-космічної тематики, оборони й військової аналітики;
- інформаційний блог https://zemlj.blogspot.com/, з аналізом політико-правових питань в Україні.
"Aeroabc" також надає консалтингові послуги з просування продукції оборонного призначення на українському ринку: аналіз інтересів замовників в Україні, організація цільових заходів, відповідність чинному законодавству тощо.



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 
                        П О С Т А Н О В А 
                   від 27 квітня 2011 р. N 464 
                               Київ 
             Питання державного оборонного замовлення 
         { Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ 
           N 1167 ( 1167-2012-п ) від 19.12.2012 
           N  380 (  380-2013-п ) від 29.05.2013 
           N  621 (  621-2013-п ) від 03.07.2013 
           N  695 (  695-2013-п ) від 18.09.2013 
           N   26 (   26-2014-п ) від 22.01.2014 
           N  619 (  619-2014-п ) від 12.11.2014 
           N  517 (  517-2016-п ) від 08.08.2016 
           N  618 (  618-2016-п ) від 08.09.2016 
           N  746 (  746-2016-п ) від 26.10.2016 
           N  950 (  950-2016-п ) від 14.12.2016 
           N  325 (  325-2017-п ) від 11.05.2017 
           N  378 (  378-2017-п ) від 31.05.2017 
           N  805 (  805-2017-п ) від 25.10.2017 
           N 1093 ( 1093-2017-п ) від 23.08.2017 
           N  188 (  188-2018-п ) від 14.02.2018 
           N  291 (  291-2018-п ) від 18.04.2018 
           N  314 (  314-2018-п ) від 21.02.2018 } 
 
     Відповідно до частини першої статті 3,  частини сьомої статті 
6 та частини четвертої  статті  7  Закону  України  "Про  державне 
оборонне   замовлення"   (  464-14  )  Кабінет  Міністрів  України 
п о с т а н о в л я є: 

     1. Затвердити такі, що додаються: 

     Порядок планування,  формування,  розміщення  та  коригування 
державного  оборонного замовлення,  а також здійснення контролю за 
його виконанням; 

     Типовий державний контракт на поставку (закупівлю)  продукції 
за оборонним замовленням; 

     Типовий державний   контракт   на  виконання  робіт  (надання 
послуг) за оборонним замовленням; 

     Типовий державний        контракт        на         виконання 
дослідно-конструкторської    (науково-дослідної,    технологічної) 
роботи за оборонним замовленням. 

     2. Визначити: 

     Міністерство економічного розвитку і  торгівлі  уповноваженим 
центральним органом виконавчої влади щодо координації діяльності з 
реалізації державного оборонного замовлення; 

     державними  замовниками  з оборонного замовлення Міністерство 
внутрішніх  справ,  Міністерство економічного розвитку і торгівлі, 
Міністерство  інфраструктури,  Міністерство  оборони, Міністерство 
юстиції,  Державну службу з надзвичайних ситуацій, Службу безпеки, 
Службу   зовнішньої   розвідки,   Державне   космічне   агентство, 
Адміністрацію   Державної   прикордонної   служби,   Адміністрацію 
Державної  служби  спеціального  зв’язку  та  захисту  інформації, 
Головне   управління  розвідки  Міністерства  оборони,  Управління 
державної  охорони,  Національне  антикорупційне бюро, Національну 
гвардію,  Національну поліцію. { Абзац третій пункту 2 із змінами, 
внесеними  згідно  з  Постановою  КМ  N  380  (  380-2013-п  ) від 
29.05.2013;  в  редакції  Постанови  КМ  N  621 ( 621-2013-п ) від 
03.07.2013;  із  змінами,  внесеними  згідно  з Постановою КМ N 26 
(  26-2014-п  )  від  22.01.2014;  в  редакції  Постанови КМ N 746 
(  746-2016-п  )  від  26.10.2016;  із змінами, внесеними згідно з 
Постановою КМ N 325 ( 325-2017-п ) від 11.05.2017 } 
 

     {   Пункт   3  виключено  на  підставі  Постанови  КМ  N  805 
( 805-2017-п ) від 25.10.2017 } 
 
     4. Визнати такими,  що втратили чинність,  постанови Кабінету 
Міністрів України згідно з переліком, що додається. 
 

     Прем'єр-міністр України                              М.АЗАРОВ 

     Інд. 70 
 

                                          ЗАТВЕРДЖЕНО 
                             постановою Кабінету Міністрів України 
                                  від 27 квітня 2011 р. N 464 

                             ПОРЯДОК 
                планування, формування, розміщення 
         та коригування державного оборонного замовлення, 
          а також здійснення контролю за його виконанням 
 
 джерело:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/464-2011-п


Під час просування й продажів літаків, авіаційної і аеродромної техніки в Україні потрібно дотримуватися чинного законодавства:




                                                                      
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 20 лютого 2013 р. № 120
Київ

Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України “Про державне оборонне замовлення” Кабінет Міністрів України постановляє:


2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі, іншим державним органам, що визначені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464 “Питання державного оборонного замовлення” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 34, ст. 1402) державними замовниками з оборонного замовлення, привести власні нормативно-правові акти щодо розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції у відповідність із цією постановою.


Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 70




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 лютого 2013 р. № 120
ПОРЯДОК
розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм розроблення, освоєння та випуску нових видів (зразків) продукції оборонного призначення (далі - зразок) на виконання державного оборонного замовлення (далі - оборонне замовлення), а також припинення випуску зразків, характеристики яких не відповідають сучасним вимогам або потреба в постачанні яких задоволена в повному обсязі і не планується подальше їх виготовлення.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
аванпроект - комплект визначених національними стандартами технічних документів, які містять обґрунтування необхідності розроблення складного зразка або зразка, що розробляється в інтересах двох і більше державних замовників, його техніко-економічні та інші показники, вихідні вимоги і пропозиції щодо його розроблення, виробництва та експлуатації, складовими частинами якого є пояснювальна записка, креслення, схеми, розрахунки та проект тактико-технічного (технічного) завдання на розроблення зразка;
дослідний зразок - зразок, виготовлений за спеціально розробленою робочою конструкторською документацією і технологією дослідного виробництва для перевірки шляхом випробувань його відповідності тактико-технічному (технічному) завданню і правильності прийнятих технічних рішень з метою прийняття рішення про використання зразка за призначенням і впровадження у виробництво;
ескізний проект зразка - комплект визначених національними стандартами технічних документів, які містять принципові конструктивні рішення, достатні для створення загального уявлення про конструкцію та принцип дії зразка, а також його основні параметри і габаритні розміри;
єдиний наскрізний план створення зразка - комплект документів з планування, організації та контролю виконання дослідно-конструкторської роботи з розроблення зразка (далі - дослідно-конструкторська робота) відповідно до вимог тактико-технічного (технічного) завдання, що призначені для узгодження та координації проведення робіт за строками, обсягами витрат і технічними результатами;
зняття зразка з озброєння (постачання) - процедура прийняття шляхом видання відповідного правового акта органом, який прийняв рішення про прийняття зразка на озброєння (постачання), рішення про припинення забезпечення ним державного замовника;
конструкторська документація - частина технічної документації, до складу якої входять графічні і текстові документи, які в сукупності або окремо визначають склад і будову зразка та містять дані, необхідні для його розроблення, виготовлення, випробування, експлуатації і ремонту;
модернізація зразка - комплекс заходів з технічного вдосконалення зразка з метою поліпшення його тактико-технічних характеристик, підвищення рівня надійності функціонування та ефективності використання за цільовим призначенням шляхом зміни конструкції та/або складових частин обладнання чи його елементів;
поставлення на виробництво зразка - комплекс заходів з підготовки підприємства до випуску розробленого зразка, які забезпечують його відповідність вимогам технічної документації і нормативних документів стосовно якості та заявленої кількості, що здійснюються у два етапи, на першому з яких проводиться підготовка виробництва, на другому - освоєння серійного виробництва;
прийняття на озброєння (постачання) зразка - процедура прийняття шляхом видання відповідного правового акта органом, який раніше прийняв рішення про розроблення (модернізацію) зразка, рішення про забезпечення розробленим (модернізованим) зразком державного замовника;
робоча конструкторська документація - частина конструкторської документації, розроблена на основі технічного проекту зразка після його затвердження, що включає робочі креслення деталей зразка із зазначенням параметрів, згідно з якими здійснюється виготовлення, проводяться випробування, експлуатація та ремонт зразка;
серійна модернізація - масові однотипні зміни у зразках, що здійснюються відповідно до розробленої технічної документації;
складний зразок - зразок озброєння, військової або спеціальної техніки (комплекс, система, корабель, літак, танк, бойова машина тощо), розроблення якого потребує розв’язання складних науково-технічних проблем, залучення значних матеріальних і фінансових ресурсів та який не є складовою частиною та/або комплектувальним виробом загальнотехнічного призначення інших зразків;
технічна документація - сукупність документів, необхідних і достатніх для виготовлення зразка та його безпосереднього використання за призначенням на кожній стадії життєвого циклу (від створення до зняття з виробництва);
технічний проект зразка - комплект визначених національними стандартами технічних документів, які містять остаточні технічні рішення, що дають повне уявлення про конструкцію зразка, який розробляється, та початкові дані для розроблення робочої конструкторської документації;
технічний проект корабля - комплект визначених національними стандартами технічних документів, які містять остаточні технічні рішення, що дають повне уявлення про конструкцію і характеристики корабля, та є вихідними даними для розроблення робочої конструкторської документації на будівництво корабля;
технологічна документація - частина технічної документації, до складу якої входять документи, що визначають процес виготовлення зразка, основними з яких є маршрутні, операційні і комплексні технологічні карти, карта типового (групового) технологічного процесу, карта типової (групової) операції;
установча серія зразків - перша партія зразків, виготовлена в період освоєння виробництва за робочою конструкторською документацією серійного виробництва.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про державне оборонне замовлення” та нормативних документах.
3. Діяльність з розроблення, поставлення на виробництво та виробництва зразків у разі потреби провадиться з додержанням вимог законодавства про державну таємницю.
Прийняття рішення про розроблення зразка
4. Рішення про розроблення складного зразка або зразка, який розробляється в інтересах двох і більше державних замовників з оборонного замовлення (далі - державні замовники), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника, погодженим з іншими заінтересованими державними замовниками, на підставі аванпроекту за умови обґрунтування доцільності, фінансової і технічної спроможності виготовити на вітчизняних підприємствах відповідну продукцію оборонного призначення.
5. Рішення про розроблення інших зразків, крім зазначених у пункті 4 цього Порядку, приймається державними замовниками в разі, коли відповідні завдання передбачені державними цільовими програмами, іншими документами з оборонного планування щодо розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань, Держтрансслужби, правоохоронних органів спеціального призначення, сил цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації і оборонно-промислового комплексу.
6. У разі прийняття рішення про розроблення зразка державний замовник подає Мінекономрозвитку (далі - уповноважений орган) пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період щодо розроблення такого зразка.
Розроблення зразка
7. Розроблення зразка здійснюється виконавцем оборонного замовлення (далі - виконавець) шляхом виконання дослідно-конструкторської роботи відповідно до умов укладеного з державним замовником державного контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи (далі - державний контракт).
8. Умови державного контракту визначаються відповідно до Типового державного контракту на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи за оборонним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 464 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 34, ст. 1402).
Умовами державного контракту може передбачатися розроблення за тактико-технічним (технічним) завданням державного замовника зразка, його складових частин та/або комплектувальних виробів загальнотехнічного призначення, які входять до складу зразка.
9. Державний замовник і виконавець забезпечують починаючи з переговорів щодо визначення умов проекту державного контракту захист відомостей, які можуть становити державну чи комерційну таємницю або належать до службової інформації, про предмет такого контракту, хід виконання контракту та досягнення відповідних результатів.
10. Технічні, економічні та інші вимоги до зразка викладаються в тактико-технічному (технічному) завданні на виконання дослідно-конструкторської роботи. Тактико-технічне (технічне) завдання, крім інших, повинне містити вимоги щодо передбачення технічних можливостей для утилізації (знищення) зразка.
11. У разі виконання дослідно-конструкторської роботи з розроблення нових зразків озброєння, військової техніки та військової зброї, їх складових частин, а також модернізації зазначених зразків державні замовники погоджують тактико-технічні (технічні) завдання на виконання таких робіт з Міноборони.
12. Дослідно-конструкторська робота виконується поетапно. Кожний етап є самостійною частиною зазначеної роботи та об’єктом планування і фінансування. Залежно від характеру та складності етапи дослідно-конструкторської роботи визначаються у тактико-технічному (технічному) завданні. Дослідно-конструкторська робота, як правило, поділяється на такі етапи:
розроблення ескізного проекту зразка;
розроблення технічного проекту зразка;
розроблення робочої конструкторської документації для виготовлення дослідного (модернізованого) зразка;
виготовлення дослідного зразка (дослідної партії) та проведення попередніх випробувань;
проведення державних випробувань дослідного зразка (дослідної партії);
корегування робочої конструкторської документації та дороблення дослідного зразка (дослідної партії) за результатами державних випробувань.
13. У разі коли строк виконання етапу дослідно-конструкторської роботи перевищує бюджетний період або запланований на цей період обсяг фінансування дослідно-конструкторської роботи менший, ніж необхідно для виконання такого етапу, цей етап за погодженням з уповноваженим органом може поділятися на самостійні звітні складові частини. Державний контракт може укладатися на виконання дослідно-конструкторської роботи в повному обсязі або її окремого етапу (етапів).
14. Єдиний наскрізний план створення зразка розробляється виконавцем у порядку та строки, визначені нормативними документами або умовами державного контракту. Один примірник зазначеного плану подається державному замовникові.
15. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі ціни, визначеної умовами державного контракту, та відповідно до передбачених цими умовами строків і сум платежів з урахуванням виконання сторонами договірних зобов’язань, включаючи повноту розрахунків і якість робіт.
У разі визначення вартості дослідно-конструкторської роботи на підставі орієнтовної (граничної) ціни остаточні розрахунки проводяться сторонами з урахуванням обсягу виконаних дослідно-конструкторських робіт згідно з умовами державного контракту за договірною ціною, яка складається із собівартості визначених відповідно до даних бухгалтерського обліку фактичних витрат на виконання прийнятих державним замовником робіт або їх етапу та прибутку, що розраховується відповідно до рівня рентабельності виробництва, який визначається уповноваженим органом за погодженням з Міноборони.
Орієнтовна (гранична) ціна розраховується виконавцем або державним замовником відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань планування, обліку і розрахунку собівартості робіт та уточнюється за результатами аналізу виконання єдиного наскрізного плану створення зразка і є базовою для визначення вартості дослідно-конструкторської роботи на момент укладення державного контракту та досягнення домовленості про договірну ціну.
16. Порядок здавання виконавцем та приймання державним замовником науково-технічної продукції, отриманої в результаті виконання дослідно-конструкторської роботи або окремих її етапів (звітних складових частин), визначається умовами державного контракту. Результати здавання виконавцем та приймання державним замовником науково-технічної продукції оформляються актом приймання-передачі.
17. Інформація про робочу конструкторську документацію на виробництво розроблених зразків вноситься до реєстру конструкторської документації, який ведеться державним замовником.
18. Дослідно-конструкторська робота з розроблення (переобладнання чи модернізації) корабля, як правило, закінчується на етапі розроблення технічного проекту. Робоча конструкторська документація на будівництво, переобладнання та модернізацію корабля у такому разі розробляється згідно з державним контрактом на будівництво головного корабля або переобладнання чи модернізацію наявного корабля.
19. Попередні випробування дослідного (модернізованого) зразка проводить комісія, порядок роботи та склад якої визначаються виконавцем.
20. Державні випробування дослідного (модернізованого) зразка проводить державна комісія, порядок роботи та склад якої визначаються державним замовником відповідно до вимог нормативних документів. У разі проведення державних випробувань дослідного складного зразка склад державної комісії визначається Кабінетом Міністрів України за поданням державного замовника.
21. Державна комісія перевіряє відповідність характеристик (показників) дослідного (модернізованого) зразка вимогам тактико-технічного (технічного) завдання, у тому числі в частині захисту інформації, яка становить державну чи комерційну таємницю або належить до службової інформації, і робить висновок стосовно доцільності затвердження конструкторської документації на серійне виробництво (модернізацію) такого зразка та прийняття його на озброєння (постачання).
22. Під час приймання головного корабля державна комісія перевіряє його відповідність характеристикам (показникам) та вимогам щодо комплектності, передбаченим технічним проектом будівництва корабля.
23. Орган, який прийняв рішення про розроблення (модернізацію) зразка, приймає рішення про прийняття його на озброєння (постачання) на підставі позитивного висновку державної комісії за результатами державних випробувань та затвердженої робочої конструкторської документації на серійне виробництво (модернізацію) такого зразка.
24. У разі отримання негативних результатів державних випробувань державний замовник приймає рішення про дороблення (виготовлення нового) дослідного зразка.
25. Дослідно-конструкторська робота може бути припинена в разі:
зміни або скасування оборонного замовлення, на виконання якого укладено державний контракт;
істотної зміни обставин, що унеможливлює подальше виконання роботи, або у разі, коли існує ймовірність отримання негативного результату;
її невідповідності потребам оборони та безпеки держави;
припинення діяльності виконавцем унаслідок його ліквідації та через відсутність правонаступника з відповідним науково-технічним потенціалом.
26. З метою визначення обґрунтованості рішення про припинення дослідно-конструкторської роботи може бути призначена в установленому порядку його науково-технічна експертиза.
27. Рішення про припинення дослідно-конструкторської роботи приймається тим органом, що прийняв рішення про розроблення зразка.
Виробництво зразка
28. Поставлення на виробництво зразка здійснюється виконавцем у два етапи відповідно до умов укладеного з державним замовником державного контракту.
29. Державний контракт на виконання робіт з поставлення на виробництво зразка укладається державним замовником з виконавцем після прийняття рішення про прийняття такого зразка на озброєння (постачання) у разі, коли зазначені роботи передбачені основними показниками оборонного замовлення на відповідний бюджетний період.
30. Умовами державного контракту з поставлення на виробництво зразка може передбачатися здійснення таких заходів:
1) на етапі підготовки виробництва:
забезпечення виконавця повним комплектом конструкторської і технологічної документації та засобами технологічного оснащення;
відпрацювання конструкції розробленого зразка на технологічність з урахуванням заданої державним замовником граничної та проектної трудомісткості;
розроблення проекту програми випробувань установчої партії зразків;
розроблення типових технологічних процесів;
проведення інших робіт, передбачених нормативними документами;
2) на етапі освоєння виробництва:
виготовлення установчої серії зразків;
проведення кваліфікаційних випробувань установчої серії зразків;
подальше відпрацювання конструкції зразка на технологічність;
корегування конструкторської та технологічної документації;
закладення технічної та нормативної документації до страхового фонду документації;
проведення інших робіт, передбачених нормативними документами.
31. Державний контракт на виконання робіт з поставлення на виробництво зразка може укладатися до завершення дослідно-конструкторської роботи в разі, коли вона перебуває на етапі технічного проектування, за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі вмотивованого клопотання державного замовника, погодженого уповноваженим органом та уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
32. Готовність підприємства до випуску розробленого зразка оцінюється за результатами кваліфікаційних випробувань (приймання установчої серії), які проводяться відповідно до вимог нормативних документів, у разі наявності повного комплекту конструкторської і технологічної документації та засобів технологічного оснащення.
33. Будівництво головного корабля розпочинається після затвердження технічного проекту корабля.
Модернізація зразка
34. Модернізація зразка проводиться в порядку, передбаченому для його розроблення.
35. Умовами державного контракту на виконання робіт з модернізації зразка можуть передбачатися такі етапи:
розроблення технічної документації з модернізації зразка;
виконання робіт з модернізації зразка відповідно до розробленої технічної документації;
проведення попередніх та державних випробувань модернізованого зразка.
36. Серійна модернізація зразка проводиться в порядку, передбаченому для виконання робіт (надання послуг) за оборонним замовленням.
37. Умовами державного контракту на виконання робіт із серійної модернізації зразка може передбачатися проведення одночасно з його модернізацією ремонту (у разі потреби). Порядок проведення ремонту зразка визначається технічною документацією та відповідними нормативними документами.
Припинення випуску зразка
38. Припинення випуску зразка здійснюється шляхом прийняття рішення про зняття його з виробництва.
39. Рішення про зняття зразка з виробництва за державним оборонним замовленням приймається органом, який прийняв рішення про його розроблення, та доводиться до виконавця (виробника), розробника зразка та заінтересованих державних замовників.
40. Питання щодо зняття зразка з виробництва за державним оборонним замовленням вирішується в разі:
зняття зразка з озброєння (постачання);
поставлення на виробництво зразка, що має кращі тактико-технічні характеристики та/або техніко-економічні показники;
скорочення номенклатури та типорозмірів зразків, що використовуються для виконання завдань оборони і мають однакові тактико-технічні (технічні) характеристики.
41. У рішенні про зняття зразка з виробництва зазначаються:
індекс, повне та скорочене (умовне) найменування зразка, що підлягає зняттю з виробництва;
причини зняття з виробництва;
потреба в подальшому виробництві запасних частин та комплектувальних виробів, що входять до його складу;
порядок подальшого зберігання технічної та іншої документації, технологічного обладнання та оснащення, що використовувалися під час його виготовлення і належать державному замовникові;
посадові особи (органи), на яких покладаються завдання із здійснення заходів щодо зняття зразка з виробництва;
інші відомості.

Публікації документа

  • Урядовий кур'єр від 27.02.2013 — № 39
  • Офіційний вісник України від 07.03.2013 — 2013 р., № 16, стор. 21, стаття 559, код акта 66009/2013
  • джерело  
  • http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/120-2013-п/print1516096244329185



Друкувати   Шрифт:
або Ctrl + колесо миші

З А К О Н   У К Р А Ї Н И
 

Про державне оборонне замовлення
 

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 17, ст.111 )
 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 670-IV ( 670-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.200 N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 N 2248-IV ( 2248-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.115 N 2340-IV ( 2340-15 ) від 13.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.183 N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67 N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471 }
 

{ В редакції Закону N 2560-VI ( 2560-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.45 }
 

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1356-VIII ( 1356-19 ) від 12.05.2016, ВВР, 2016, N 24, ст.488 N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016, ВВР, 2016, N 29, ст.537 }

 

     Цей Закон визначає загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та регулює особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги).

     Стаття 1. Визначення термінів

     У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

     1) виконавці оборонного замовлення (далі - виконавці) - суб'єкти господарської діяльності України незалежно від форми власності, що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів господарської діяльності у випадках, передбачених законом, отримані згідно із законодавством, та іноземні суб'єкти господарської діяльності, з якими укладено державний контракт з оборонного замовлення на постачання (закупівлю) продукції, виконання робіт та надання послуг за результатами конкурсного відбору (за винятком укладення державних контрактів із суб'єктами господарської діяльності, які є єдиними в Україні виробниками);

     2) співвиконавці оборонного замовлення (далі - співвиконавці) - суб'єкти господарської діяльності України незалежно від їх форми власності, що мають ліцензії (дозволи) на провадження відповідних видів господарської діяльності, отримані згідно із законодавством, які беруть участь у виконанні оборонного замовлення на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з виконавцями;

     3) державне оборонне замовлення (далі - оборонне замовлення) - засіб державного регулювання економіки для задоволення наукових та матеріально-технічних потреб із забезпечення національної безпеки і оборони шляхом планування обсягу фінансових ресурсів, визначення видів та обсягів продукції, робіт і послуг, а також укладення з виконавцями державних контрактів на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг;

     4) державний контракт з оборонного замовлення (далі - державний контракт) - договір, укладений у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін, порядок регулювання їхніх господарських відносин;

     5) державні замовники з оборонного замовлення (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи - головні розпорядники бюджетних коштів, військові формування, утворені відповідно до законів України;

{ Пункт 5 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     6) орієнтовні показники обсягів оборонного замовлення - складова основних показників оборонного планування: орієнтовні обсяги фінансових ресурсів держави для постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням відповідно до розрахункових потреб, визначених державними замовниками;

     7) основні показники оборонного замовлення - затверджені Кабінетом Міністрів України перелік (номенклатура) та обсяги продукції, робіт і послуг, що постачаються (закуповуються), а також обсяг коштів, передбачених на такі цілі в межах установлених бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період для кожного державного замовника;

     8) послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєдіяльності об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, експлуатацією та використанням продукції оборонного призначення;

     9) продукція оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, військова зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби;

     10) роботи оборонного призначення:

     фундаментальні наукові дослідження для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;

     науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи або їх окремі етапи із створення, модернізації, утилізації продукції оборонного призначення, розроблення спеціальних технологій, матеріалів та стандартів;

     будівництво об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення;

     створення нових та нарощення існуючих виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення;

     роботи з мобілізаційної підготовки;

     ремонт, модифікація, модернізація, утилізація та знищення продукції оборонного призначення;

     формування та ведення страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення.

     Термін "військове майно" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" ( 1075-14 ).

{ Статтю 1 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     Стаття 2. Правова основа оборонного замовлення

     1. Правовою основою оборонного замовлення є Конституція України ( 254к/96-ВР ), Цивільний кодекс України ( 435-15 ), Господарський кодекс України ( 436-15 ), закони України "Про організацію оборонного планування" ( 2198-15 ), "Про публічні закупівлі" ( 922-19 ), "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" ( 1356-19 ) та інші законодавчі акти України.

{ Частина перша статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1356-VIII ( 1356-19 ) від 12.05.2016, N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

Стаття 3. Уповноважений орган з питань координації
оборонного замовлення

     1. Координацію діяльності з реалізації оборонного замовлення здійснює визначений Кабінетом Міністрів України уповноважений центральний орган виконавчої влади (далі - уповноважений орган).

     2. Уповноважений орган:

     готує з урахуванням пропозицій державних замовників проект основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період та подає його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

     координує і контролює діяльність державних замовників під час розміщення оборонного замовлення та виконання державних контрактів;

     надає методичну та консультаційну допомогу державним замовникам щодо організації здійснення процедур закупівлі;

     отримує від державних замовників звіт про результати здійснення процедур закупівлі, укладення та виконання державних контрактів;

     інформує в установлені строки Кабінет Міністрів України про хід виконання оборонного замовлення;

     установлює строки подання державними замовниками пропозицій до проекту основних показників оборонного замовлення, інформації про укладені державні контракти та хід їх виконання;

     надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонного замовлення; { Частину другу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016}

     розробляє проекти нормативно-правових актів з питань оборонного замовлення.

     Стаття 4. Державний замовник

     1. Державний замовник:

     здійснює планування оборонного замовлення;

     готує і подає уповноваженому органу у визначений ним строк пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на відповідний бюджетний період;

     укладає державні контракти з виконавцями;

     організовує та здійснює процедури закупівлі;

     забезпечує фінансування відповідно до умов державних контрактів;

     здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, виділених на виконання оборонного замовлення відповідно до умов державних контрактів;

     здійснює контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням;

     організовує та бере участь у проведенні державних та інших випробувань зразків продукції оборонного призначення;

     надає виконавцеві технічне завдання та погоджує з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт;

     приймає поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги;

     звітує перед уповноваженим органом та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики про укладення державних контрактів, результати їх виконання і використання бюджетних коштів;

     планує та контролює роботу з формування страхового фонду документації;

     визначає спільно з виконавцями порядок залучення до виконання оборонного замовлення співвиконавців.

     Стаття 5. Виконавець оборонного замовлення

     1. Виконавець оборонного замовлення:

     постачає продукцію, виконує роботи та надає послуги відповідно до умов державного контракту;

     забезпечує відповідність виготовлених зразків продукції оборонного призначення вимогам державного замовника;

     забезпечує державному замовникові належні умови для здійснення контролю за виконанням оборонного замовлення;

     звітує про виконання оборонного замовлення перед органами державної статистики;

     забезпечує надання документації для виготовлення документів страхового фонду документації;

     залучає, у разі необхідності, до виконання оборонного замовлення співвиконавців та забезпечує авансування і оплату виконання замовлення згідно з умовами укладеного договору (контракту) відповідно до вимог чинного законодавства.

     Стаття 6. Планування та формування оборонного замовлення

     1. Планування оборонного замовлення є складовою системи планування розвитку Воєнної організації держави, що здійснюється відповідно до Закону України "Про організацію оборонного планування" ( 2198-15 ).

     2. Державні замовники за довгострокового та середньострокового оборонного планування розробляють орієнтовні показники обсягів оборонного замовлення з урахуванням орієнтовних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для здійснення заходів, виконання завдань та досягнення показників, визначених державними цільовими програмами, іншими основоположними документами оборонного планування.

     3. За короткострокового оборонного планування державні замовники готують і подають пропозиції до проекту основних показників оборонного замовлення на:

     плановий бюджетний період з урахуванням видатків, передбачених для потреб забезпечення національної безпеки і оборони у проекті закону про Державний бюджет України на плановий бюджетний період; { Абзац другий частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016}

     наступні за плановим два бюджетні періоди з урахуванням індикативних показників прогнозу Державного бюджету України. { Абзац третій частини третьої статті 6 в редакції Закону N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }

     Під час планування оборонного замовлення державні замовники виходять з того, що закупівля озброєння та військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї, а також їх модернізація з проведенням ремонту за технічним станом здійснюються виключно за оборонним замовленням.

{ Частину третю статті 6 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     4. Державні замовники погоджують з Міністерством оборони України пропозиції щодо виконання робіт з розроблення нових видів озброєння, військової техніки та військової зброї, їх складових частин, а також модернізації зазначеної продукції оборонного призначення з метою уникнення дублювання таких робіт.

     Державні замовники погоджують з центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства оборонно-промислового комплексу, пропозиції щодо виконання робіт оборонного призначення з метою максимального використання науково-виробничого потенціалу підприємств оборонно-промислового комплексу України.

     5. Проект основних показників оборонного замовлення на плановий, а також наступні за плановим два бюджетні періоди готує уповноважений орган з урахуванням пропозицій державних замовників у встановленому законодавством порядку. { Абзац перший частини п’ятої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }

     У проекті основних показників оборонного замовлення враховуються пропозиції щодо постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг:

     необхідних для здійснення заходів, виконання завдань та досягнення показників, визначених державними цільовими програмами, іншими документами планування розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів та оборонно-промислового комплексу у відповідному бюджетному періоді;

     необхідних для виконання покладених на державних замовників завдань;

     визначених Кабінетом Міністрів України як такі, що мають особливо важливе значення для забезпечення національної безпеки і оборони відповідно до Основних напрямів урядової політики в економічній та соціальній сфері на відповідний рік.

     В умовах особливого періоду, у разі введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції до основних показників оборонного замовлення може включатися інше військове майно, що забезпечує життєдіяльність і функціонування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів спеціального призначення, якщо його закупівля становить державну таємницю.

{ Частину п’яту статті 6 доповнено абзацом шостим згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     6. Кабінет Міністрів України затверджує основні показники оборонного замовлення протягом місяця після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. { Абзац перший частини шостої статті 6 в редакції Закону N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }

     У разі потреби Кабінет Міністрів України здійснює коригування основних показників оборонного замовлення в межах видатків, затверджених Державним бюджетом України.

     Не дозволяється державному замовнику перерозподіляти на інші потреби видатки державного бюджету, передбачені на виконання оборонного замовлення.

     7. Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонного замовлення, а також порядок здійснення контролю за його виконанням ( 464-2011-п ) визначає Кабінет Міністрів України.

     Стаття 7. Укладення державних контрактів з оборонного замовлення

     1. Укладення державних контрактів з оборонного замовлення здійснюється державними замовниками з урахуванням затверджених основних показників оборонного замовлення шляхом визначення на конкурентних засадах виконавців серед суб'єктів господарської діяльності, якщо інше не передбачено законами України "Про публічні закупівлі" ( 922-19 ) та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" ( 1356-19 ) та цим Законом.

{ Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1356-VIII ( 1356-19 ) від 12.05.2016 }
 

     2. Державні замовники здійснюють відбір виконавців з постачання (закупівлі) продукції, робіт і послуг:

     якщо їх закупівля за оборонним замовленням становить державну таємницю, - у порядку, передбаченому цим Законом;

     в інших випадках - у порядку, визначеному законами України "Про публічні закупівлі" ( 922-19 ) та "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" ( 1356-19 ).

{ Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1356-VIII ( 1356-19 ) від 12.05.2016 }
 

     Державні замовники можуть розпочинати процедуру відбору виконавців після оприлюднення закону про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з того, що державний контракт з ними буде укладено після затвердження Кабінетом Міністрів України основних показників оборонного замовлення. У разі відсутності відповідного закону на початок року державні замовники можуть розпочинати процедуру з 1 січня поточного року, якщо їх закупівля становить державну таємницю.

{ Частину другу статті 7 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     3. У разі якщо закупівля продукції, робіт і послуг за оборонним замовленням становить державну таємницю, такі продукція, роботи і послуги закуповуються у суб'єктів господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю, без застосування конкурентних процедур.

     Порядок формування та ведення реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю ( 262-2011-п ), визначається Кабінетом Міністрів України.

     4. Державний контракт з оборонного замовлення укладається сторонами на основі типового державного контракту ( 464-2011-п ), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

     5. Порядок формування ціни на продукцію, роботи, послуги оборонного призначення у разі, якщо відбір виконавців з постачання (закупівлі) такої продукції, робіт, послуг здійснюється без застосування конкурентних процедур ( 517-2016-п ), визначається Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 7 доповнено частиною п’ятою згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

Стаття 8. Особливості закупівлі продукції, робіт і послуг
оборонного призначення за імпортом

     1. Закупівля продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом здійснюється відповідно до статті 7 цього Закону та законів України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) і "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" ( 549-15 ).

     2. У разі якщо державним контрактом передбачена закупівля продукції оборонного призначення за імпортом на суму, що перевищує п'ять мільйонів євро, обов'язковою умовою такого контракту є одержання Україною відповідних компенсацій.

     3. Дотримання умови щодо одержання Україною компенсації здійснюється шляхом укладення та виконання компенсаційного (офсетного) договору, який є зовнішньоекономічним договором (контрактом), укладеним у письмовій формі між центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, та іноземним суб'єктом господарської діяльності, і пов'язаний з державним контрактом на постачання (закупівлю) продукції, робіт і послуг оборонного призначення.

     Порядок укладення компенсаційних (офсетних) договорів та види компенсацій ( 432-2011-п ) визначаються Кабінетом Міністрів України.

     4. В умовах особливого періоду, введення надзвичайного стану та в період проведення антитерористичної операції компенсаційні (офсетні) договори можуть за рішенням Кабінету Міністрів України не укладатися.

     Закупівля продукції, робіт, послуг оборонного призначення за імпортом може здійснюватися в іноземних юридичних осіб шляхом укладення державним замовником державного контракту з вітчизняним суб’єктом господарювання, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

{ Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1416-VIII ( 1416-19 ) від 14.06.2016 }
 

     Стаття 9. Виконання оборонного замовлення

     1. Виконання оборонного замовлення здійснюється відповідно до державного контракту.

     2. Власником виробничих потужностей, створених за державні кошти в результаті виконання оборонного замовлення, є держава в особі державних замовників. Володіння, розпорядження та використання, у тому числі на умовах оренди, об'єктів, продукції та потужностей, створених в результаті виконання оборонного замовлення, здійснюється в порядку, визначеному законодавством України, з додержанням зобов'язань щодо охорони прав на створені об'єкти права інтелектуальної власності.

     3. Державні замовники мають право розміщувати на підприємствах, в установах та організаціях, визначених виконавцями, свої представництва або залучати до такої роботи на договірній основі інших державних замовників. Діяльність зазначених представництв провадиться відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

     4. Порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих визначає Кабінет Міністрів України.

     Стаття 10. Додержання законодавства про державну таємницю

     1. Заходи щодо планування, формування, розміщення та виконання оборонного замовлення, що становлять державну таємницю, здійснюються з додержанням законодавства про державну таємницю.

     Стаття 11. Контроль за виконанням оборонного замовлення

     1. Контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками.

     Стаття 12. Відповідальність за порушення законодавства про оборонне замовлення

     1. У разі нецільового використання бюджетних коштів відповідальність несуть державні замовники згідно із законом.

     2. У разі невиконання або неналежного виконання оборонного замовлення винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані нею збитки в порядку, передбаченому законом.

     3. У разі ухилення виконавця, визначеного в порядку, передбаченому частиною другою статті 7 цього Закону, від укладення державного контракту такий виконавець несе відповідальність згідно із законом.

     4. Спори, що виникають між державними замовниками і виконавцями щодо здійснення процедури закупівлі, під час укладення, виконання, внесення змін чи розірвання державних контрактів, а також спори, пов'язані з відшкодуванням завданих збитків, розв'язуються у судовому порядку.

     Стаття 13. Прикінцеві положення

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

     2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 Президент України                                         Л.КУЧМА 

 м. Київ, 3 березня 1999 року 
          N 464-XIV 

Публікації документа

  • Голос України від 03.04.1999
  • Урядовий кур'єр від 08.04.1999
  • Офіційний вісник України від 16.04.1999 — 1999 р., № 13, стор. 1, стаття 506, код акта 7197/1999
  • Відомості Верховної Ради України від 30.04.1999 — 1999 р., № 17, стаття 111
джерело:   http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/464-14/conv/print1516096244329185



Коментарі

Популярні публікації

Booster budget class of common, cheap and non-deficient material Ракета-носій бюджетного класу з поширених, дешевих і недефіцитних матеріалів

Ошибка выживших

Кмерційна затія Лутца Кайзера

ПРОБЛЕМИ РОБОТИ З НЕГАТИВНИМ ПРОФЕСІЙНИМ ДОСВІДОМ