суботу, 28 вересня 2019 р.

Тактичний літак "судного дня"

Тактичний літак "судного дня"

Літак "судного дня" є у президента, міністра оборони та інших членів вищого військового керівництва розвинених країн на випадок початку атомної війни, якщо наземні структури управління будуть зруйновані або пошкоджені.




Тактичний літак "судного дня" має назву проєкт тактичного літака, якого планують виготовляти під час війни. Зазвичай це прості, дешеві, з мінімум обладнання, часто дозвукові літаки. Діапазон досить широкий: від надзвукового винищувача з одним двигуном, до дозвукового гвинтового штурмовика. Україна відвоювала вже п’ятий рік, проте нічого подібного в нас ні першого ні другого й досі немає.

Для початку проаналізуємо, чи потрібен нам такий літак?

Наші Су-27 і МиГ-29: замість того, щоб посилювати їхні можливості з повітряного бою їх чомусь модернізують завдавати удари по землі. Замість того, щоб закупити винищувачі, Україна закупила 55 вертольотів Н-125, Н145 і Н-225 на 555.000.000 євро. 




Вочевидь це подяка і компенсація Франції за те, що вона відмовила РФ продати 2 вертольотоносці типу “Містраль”:




Дивно тут те, що вони придатні більше для патрульних функцій, ніж для бойових:

https://www.rbc.ua/ukr/news/polovina-zakupaemyh-ukrainoy-vertoletov-airbus-1536059963.html

Тут треба нагадати: ми п’ятий рік обороняємося від окупантів!

Ще дивина, що вони йдуть до Національної гвардії, а не до Збройних Сил України.

В Україні з 2012 року тягнеться історія з китайським L-15. Китайський L-15 вражає кількістю мінусів як навчально-бойовий літак для України. Про його закупівлю точаться розмови. Проте, коли справа дійде до конкретних дій і грошей почнуться проблеми.


Додати заголовок


1. На L-15 неможливо збити жодного Су-27, -30, -33, -35, -57, МиГ-31 тощо. Навіть МиГ-29 не зіб'єш. Це літаки різного призначення. Отже, українське небо не захистиш.

2. Як ударний літак він так само як і Су-24, -25 не може діяти в зоні потужної протиповітряної оборони окупантів.

3. До того ж ми не настільки багаті, щоб мати ще й літак такого класу. До того ж у нас скоро по ресурсу просто не залишиться тактичної авіації. Так навіщо він тоді потрібен?

4. Зброя Китаю токсична для США. Все може обернутися як із закупівлею Туреччиною російських С-400, коли США у відповідь відмовляються продавати туркам F-35. Нагадую: США найбільший донор і оборонець України.

5. Зброя Китаю токсична також для ЄС і НАТО. Ми впроваджуємо стандарти НАТО, а тут стандарти КНР:

https://vpk.name/news/196410_kryilya_ukrainyi_nuzhdayutsya_v_podderzhke.html

Альтернатива 1. Якщо вже він такий чудовий і дуже не терпиться, то точно такий самий літак можна купити в італійців. Це Aermacchi M-346. 




Ті рояліті РФ за нього не платять, хоча й створювати його починали з КБ Яковлєва як Як-130.

https://uk.wikipedia.org/wiki/Aermacchi_M-346

6. Вишенькою на тіртику є той факт, що КНР, якщо судити з інформації в Інтернеті, платить рояліті РФ з кожного проданого літака. Отже, L-15 токсичний і для українців.

http://www.yak.ru/FIRM/art_switch.php?art=8

http://www.yak.ru/ENG/FIRM/art_switch.php?art=4

7. Заплановано, що китайці будуть постачати нам фюзеляжі 
L-15, а українці будуть встановлювати свою електроніку й двигуни.

https://for-ua.com/article/1069392

Альтернатива 2. Навіть якщо це так, то нехай краще китайці шлють фюзеляжі неліцензійних копій Су-27, а українці будуть встановлювати свою електроніку й двигуни. І рояліті РФ платити не треба.




8. Альтернатива 3. Навіть якщо в Україні почати виготовляти копію Су-27 модернізованого, як у нас виготовляють модернізовані копії ракет для Смерчу з назвою Вільха, чи протикорабельну Нептун, то однак це вийде дешевше, ніж виготовляти чи закуповувати китайський L-15: не потрібно платити за обладнання, доставку, рояліті РФ і прибуток китайцям.

9. На відміну від L-15 у, наприклад, А-37В (відсутня в інших навчально-бойових літаках), що збільшує комерційну привабливість і конкурентоспроможність на міжнародному ринку, є сукупність низки технічних рішень у його конструкції.




Завдяки розташуванню екіпажу пліч-о-пліч і двом двигунам, виникає можливість навчати пілотів багатомоторних пасажирських літаків на кшталт А-330, Ан-178, Ил-76, В-373 тощо відповідно до стандартів ICAO – (International Civil Aviation Organization). Тобто А-37В одночасно придатний не лише для підготовки й тренувань льотчиків тактичної і військово-транспортної авіації Повітряних Сил України. Цей літак придатний також і для тренувань та підготовки пілотів авіакомпаній як в Україні, так і за її межами, авіації родів військ, міністерств, що дає змогу збільшити кількість замовлених літаків і зменшити вартість одного в серії.

L-15 ж придатний лише для тренування льотчиків тактичної авіації.

Резюме. Це при тому, що Су-27 в рази ефективніший за L-15.

Висновок. За сукупністю це схоже на закопування грошей у пісок. Типовий приклад.

І бойовий літак наче є. Новітній до того ж.

І будуть його скрізь бити Су-27, -30, -33, -35, -57, МиГ-31, навіть МиГ-29:
- і в повітряних боях;
- і під час штурмових ударів.
І тому нас він не захистить.

Зрада. Дуже схоже на зумисно створену кимось ситуацію, щоб забезпечити розгром українських Повітряних Сил у повітрі. Класична гра у "піддавки".

А якщо хтось хоче відкат, то цей випадок тут не розглядають.

Вартість L-15 близько 15.000.000 доларів США.

А ще делегація Повітряних Сил ЗС України на чолі з командувачем генерал-полковником С.Дроздовим побувала в Бразилії для оцінки придбання легких турбогвинтових штурмовиків Embraer EBN-314 Super Tucano.




Українські льотчики нальотують мало годин через економію ресурсу старенької техніки й дороговизну імпортного авіаційного гасу.

Крім різноманітних теоретизувань це все, що можна знайти в Інтернеті.

Отже, тактичний літак "судного дня" мали вже п’ятий рік виготовляти в Україні. Проте нічого не робиться. 

Отже, яким може бути такий літак?

Двигун.

Серійний АІ-222-25 тягою 2516 кг продають по 1,875 млн. дол. за одиницю. 



З початком повномасштабного вторгнення РФ навряд чи “Мотор Січ” чи “Івченко Прогрес” вціліють і будуть працювати і будуть виготовляти авіадвигуни. Поршневий двигун до літака можуть виготовити ще в Харкові. Дизель від танка на літаку - відчайдушне рішення! Проте й цей завод навряд чи буде працювати.

Тоді залишається пристосувати до авіадвигунів, які ще є на складах, конструкцію нового літака.

Проте і в цій ситуації будівникам авіаційних двигунів є  можливість серійно виготовляти нано-турбореактивні авіадвигуни:




Патент було видано в США. 
Двигун складається лише з одного робочого колеса діаметром 1 сантиметр й корпуса. Робоче колесо починається як відцентровий компресор, далі камера згоряння, закінчується лопатками турбіни по периметру колеса. Тисячі таких двигунів інтегровані в одному корпусі спроможні створити значну тягу. І це при елементарно простій і технологічній конструкції!  Роботи над теорією й технологією виготовлення такого рушія варто було почати ще вчора.

Ще є можливість масово виготовляти пульсуючі повітряно-реактивні двигуни ПуПРД. Вони легкі, прості й дешеві. Особливо безклапанного типу.





















Але жодного серійного пілотованого літака з пульсуючим повітряно-реактивним двигуном ПуПРД так і не було виготовлено через проблеми двигуна:
- низька висотність
- неможливо змінювати тягу
- надмірні акустичні й вібраційні навантаження на конструкцію літака.

















Звідси напрошується висновок: одним із вдалих місць для кріплення ПуПРД на борту пілотованого літака є за його хвостом на потужних амортизаторах. Літак має бути спеціально спроектованим так, щоб точно на одній конструкційній лінії була тяга двигуна , лінія жорсткості конструкції, основні маси літака, а сама конструкція, крім потужних амортизаторів, сприяла передачі тяги на конструкцію і додатково амортизувала ці значні вібрації. Крім того, двигунів має бути не один, а багато в одному пакеті. Тоді вібрації у повздовжньому напрямку будуть взаємозгладжуватися.

Крім того такий пульсуючий повітряно-реактивний двигун, або прямоточний повітряно-реактивний двигун можна встановити на кінцях лопатей повітряного гвинта. 




Тоді конструкцію тактичного літака "судного дня" чи гелікоптера "судного дня" можна буде спростити.

Енергоносії.

Імпортний авіаційний гас дорогий. Його потрібно багато. Чи можна його чимось замінити? 
Можна!

Сира нафта з родовищ При- і Закарпаття чи продукти її елементарної перегонки спроможні успішно живити як  пульсуючий повітряно-реактивний двигун, так і прямоточний повітряно-реактивний двигун.

Сірководень Чорного моря. Є у великій концентрації у воді на глибині понад 100 м, а також як гідрати на дні глибоко під водою. Досить кинути трубу в море й качати помпою. Розроблено проєкти потужних плаваючих електростанцій, що вражають ступінню готовності.

Вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну. Пил вугілля як паливо. Цілком можливо. Застосовано в експериментальному проекті LiP-13b доктора Ліппіша з прямоточним повітряно-реактивним двигуном. 




А такий лисий вигляд має частина Карпат: 



Дерево може бути використано як паливо для парольота:



Пароліт братів Беслер вельми успішно експлуатували в США в 1933 р. Він розвозив пошту. Його двигун важив 80 кг, тобто він має меншу масу, ніж мотори рідинного охолодження тієї ж потужності й помітно менший лобовий опір, хоча казан важив 220 кг. Ще однією перевагою пароліту була його безшумність. Жодного реву двигунів не було й близько, тільки гул пропелера. При випробуваннях було відзначено, що на землі можна було чути, що каже пілот в польоті з літака!

https://aeroabc.blogspot.com/2014/04/blog-post.html

Дерево може бути використано і як матеріал для газогенератора, щоб живити поршневий двигун. 

Конструкція.

Зрозуміло, що під час війни це не прецезійна вуглепластикова з ламінарним обтіканням. 
Дерев'яна, якщо в Карпатах ще залишиться хоч трохи лісу. 
Сталь. Конструктор Л.Бартіні показав як це можна робити. 

Просторова. Літаюче крило з великими внутрішніми об'ємами по типу FMX-4:
https://aeroabc.blogspot.com/2014/11/fmx-4-facetmobile.html



Просто. Дешево. Ефективно.

Озброєння.

Бортову гармату можна легко замінити на ту, до якої є боєприпаси. Чи на крупнокаліберний кулемет.

Ідей багато. 
Які кращі. 
Які гірші.
Краще щось робити ніж нічого не робити.
Є сподівання, що Міністерство Оборони України, Повітряні Сили України, РНБО почнуть діяльність у цьому напрямку. 




HTML/JavaScript